Минулого тижня 22 держави ЄС та Норвегія уклали угоду про забезпечення України снарядами різних калібрів у короткий термін та в необхідних кількостях. Попри те, що однією з країн, що має досить великі складські запаси і одні з найбільших потужностей виробництва боєприпасів в Південно-Східній Європі є Болгарія, її серед підписантів угоди немає. На перший погляд, таку болгарську позицію можна охарактеризувати таким популярним в Україні терміном, як «зрада». Однак, є ряд моментів, які вказують на те, що попри публічні заперечення і відмови офіційної Софії, Болгарія буде допомагати Україні боєприпасами у свій особливий, болгарський, спосіб.

Формування європейської «боєприпасної коаліції»

20 березня 17 держав ЄС (Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словаччина, Швеція) та Норвегія підписали проект Європейського оборонного агентства (EDA) стосовно спільної закупівлі боєприпасів для України та поповнення національних запасів держав-учасниць, які надають допомогу. Пізніше, до них приєднались ще п’ять країн: Італія, Іспанія, Литва, Угорщина та Польща.

Напередодні неформальної зустрічі Ради міністрів оборони, яка відбулася в Стокгольмі 7 і 8 березня, Верховний представник ЄС Жозеп Боррель визначив три взаємодоповнюючі напрями за якими діятиме «боєприпасна коаліція».

Перший напрям передбачає виділення 1 млрд євро з Європейського фонду миру для компенсації невідкладної доставки боєприпасів. Це стосується боєприпасів, які держави ЄС можуть надати Україні зі своїх запасів, або в рамках замовлень.

Другий напрям передбачає виділення 1 млрд євро для компенсації спільних закупівель 155 мм боєприпасів в оборонної промисловості ЄС та Норвегії. Це буде реалізовуватися в рамках проекту, яким керуватиме EDA. За словами Верховного представника, контракти з підприємствами повинні бути укладені до кінця травня.

Третій напрямок спрямований на нарощування потенціалу європейської оборонної промисловості.

Крім того, ініціатива ЄС передбачає й семирічну програму щодо спільної закупівлі боєприпасів різних типів і калібрів її державами-учасницями, з тим, щоб вони могли поповнити свої запаси.

«Суверенне рішення» Болгарії

Попри те, що Болгарія вважається одним з найбільших виробників боєприпасів у Південно-Східній Європі, вона публічно відмовилась від участі в «боєприпасній коаліції». Офіційна Софія пояснює своє рішення тим, що їй немає чого передавати, оскільки болгарська армія не має засобів, які б використовували 155-мм боєприпаси. «Болгарія дотримується спільної політики ЄС. Що стосується спільного придбання 155 мм снарядів, то болгарська армія не має таких систем озброєння, тобто ми не маємо можливості укладати контракт на таке придбання, вони нам на даний момент не потрібні», – заявив виконувач обов'язків міністра оборони Болгарії Дімітар Стоянов. Про те, що Болгарія має можливість надати Україні боєприпаси інших калібрів, наприклад, 122-мм і 152-мм, які виробляються болгарськими підприємствами і є в достатку на болгарських військових складах, він вирішив промовчати.

Пояснити таку позицію болгарського міністра можна тим, що тимчасовий уряд, частиною якого він є, призначений і де-факто управляється президентом країни Руменом Радевим. А той, як відомо, відкрито виступає проти відправки будь-якого болгарського озброєння до України. Спочатку він заявив, що відмова від участі в проекті EDA є прикладом «суверенного рішення» Болгарії. А пізніше додав, що Болгарія поставить умову, щоб снаряди, які вона продаватиме державам ЄС не передавались Україні. «Ми братимемо участь лише щодо снарядів, які йтимуть до наших партнерів і союзників, якщо вони нас попросять, але не до України… Вона (країна-імпортер болгарських боєприпасів – ред.) буде зобов'язана повідомити нам, для чого їй потрібні ці снаряди як кінцевому споживачу. Звичайно, ми поставимо умови», – сказав болгарський президент.

Болгарський боєприпасний потенціал

Як нещодавно розповів в інтерв’ю «Главкому» голова комітету з оборони в попередньому болгарському парламенті Хрісто Гаджев, у часи Організації Варшавського договору основним завданням Болгарії було виробництво боєприпасів. Як результат, Болгарія стала найбільшим виробником боєприпасів «радянських» калібрів за межами Радянського Союзу. Спадщина радянської доби нікуди не ділась і сьогодні країна володіє як серйозними потужностями з виробництва боєприпасів, так і великими їх запасами на складах.

Це дає можливість Болгарії бути важливим учасником європейської «боєприпасної коаліції» за двома основними напрямами.

Перший – виробництво нових боєприпасів. За словами обізнаних з ситуацією в болгарській оборонці співрозмовників «Главкома», такі підприємства як, «Вазовські машинобудівні заводи» («ВМЗ-Сопот»), «Трансмобіл», «Емко», разом мають можливість виробляти приблизно 35-40 тис. снарядів на місяць: 122 мм, 122 мм, 152 мм артилерійські боєприпаси, 122 мм до РСЗВ, а також мінометні міни калібрів 60 мм, 81 мм, 82 мм. Крім того, на «ВМЗ-Сопот» є можливість виготовляти й «натовські» 155 мм боєприпаси – хоча, поки що, невеликими партіями. 

Більш того, деякі з болгарських оборонних підприємств уже протягом тривалого часу працюють у три зміни і набирають нових працівників, а на «Терем-Цар Самуїл» відновлюється лінія з виробництва 122 мм боєприпасів, яка була закрита ще 1988 році. Під час урочистої церемонії її відкриття, виконувач обов'язків міністра оборони Дімітар Стоянов зазначив, що «новий цех вироблятиме військову продукцію, яка користується особливим попитом». Не важко здогадатись, що мав на увазі болгарський міністр, коли говорив про «особливий попит», а також – хто буде головним клієнтом нової лінії «Терема».

Другий напрям – це реновація боєприпасів зі складів болгарської армії. Термін великої кількості боєприпасів, що знаходяться на військових складах, вже вийшов. Однак, якщо в них замінити деякі компоненти – як от порох, капсуль, підривач – вони можуть бути придатними до використання. І саме цим, скоріш за все, займатимуться вищезгадані «ВМЗ-Сопот» та «Терем-Цар Самуїл», на веб-сторінках яких, вказується, що вони можуть здійснювати ремонт артилерійських та мінометних боєприпасів усіх калібрів.

Загалом, за словами співрозмовників «Главкома», Болгарія самостійно може перекрити половину потреб української армії в боєприпасах вже сьогодні. Якщо розпочнеться процес виготовлення нових боєприпасів і реновація тих, що перебувають на болгарських військових складах, то Болгарія зможе повністю перекрити українські потреби на один великий контрнаступ.

Підстави для оптимізму

Попри публічну позицію офіційної Софії, яка на перший погляд має вигляд «зради», є достатній оптимізм стосовно того, що потенціал болгарської оборонної промисловості і запаси з болгарських військових складів працюватимуть в інтересах України. Підстав для такого оптимізму є декілька. 

По-перше, це вже відомі приклади того, як Болгарія, попри публічні заперечення, з початку війни постачала свою оборонну (і не тільки) продукцію до України. Про це, зокрема, писала у своїй статті «Країна, яка таємно рятувала Україну» німецька Welt.

По-друге, це заяви єврокомісара ЄС з внутрішнього ринку Тьєррі Бретона. Напередодні підписання проекту EDA, він здійснив інспекцію оборонних підприємств держав ЄС, які були включені до списку потенційних учасників проєкту. Першою країною, яку він відвідав була саме Болгарія.

«Країни, які мають запаси боєприпасів, зможуть надати їх Україні, а виробники зможуть збільшити виробництво, щоб поповнити ці запаси. Для мене було дуже важливо отримати цю гарантію… Болгарія має хороший потенціал, щоб значно наростити виробництво (боєприпасів – ред.) у часові рамки, які відповідають тому, до чого ми прагнемо», – заявив єврокомісар, перебуваючи в Болгарії. Крім того, він зазначив, що не бачить «особливих політичних ризиків» і «не турбується про надійність Болгарії в контексті поповнення запасів боєприпасів у країнах ЄС».

Третій момент – це те, що участь у «боєприпасній коаліції» ЄС є вигідною для болгарських виробників зброї та болгарської економіки загалом. Адже ця участь гарантує болгарським зброярам здешевлення виробництва, оскільки є гарантована фінансова допомога, стабільний ринок збуту їх продукції, а також можливість інвестувати в модернізацію і розвиток їх

Джерело