На Чернігівщині у прикордонному селі Єліне, яке розташоване за чотири кілометри від Росії, залишилося двоє жителів. Як розповів Суспільному староста Тур'янського старостинського округу Олександр Артюшенко, це пенсіонерки, які відмовляються покидати своє господарство. До 1 січня 2023 року у селі проживало близько 150 людей. Обстрілювати його почали масово 2 січня 23-го, а через місяць росіяни з міномета поцілили у погріб житлового будинку, де ховались п’ятеро місцевих жителів. З них вижив тільки один чоловік. Після трагедії люди почали масово покидати Єліне. У циклі репортажів "На кордоні" ми покажемо, як змінилося життя людей за два роки повномасштабного вторгнення.

Сергій Палянцев — переселенець з села Єліне. У 2023 році, під час обстрілу села, він втратив свою дружину. Це кадри з Єліного та погребу, де загинули люди, які Суспільне відзняло рік тому, коли до села ще пускали журналістів.

"Це 1 лютого сталося. Обстріл. Я пішов до своєї тещі, кажу: «Володимирівно, збирайся, поїхали на Щорс». Я виходжу, а в тещі вже знесло веранду. Я говорю, що давай збирайся і поїхали. А Світлана у сусідів була, у погребі. Я кажу, що Світлана поїхали, а сусід покійний Валера каже: «Давай пересидимо в погребі і потім поїдемо. Ну от і останній десятий «приліт» і все", — розповідає Сергій.

Чоловік отримав поранення ноги, а численні осколки врізались у тіло. Сергій впевнений, що вижив дивом.

Відмовляються покидати господарство: у селі Єліне, що на Чернігівщині за 4 км від Росії, залишилося двоє жителів

"Мені пощастило, що я сидів вище за всіх. Мене як вибуховою хвилею викинуло з погреба, я ще сповз у погріб, ще не відчував, що нога травмована, в стані шоку був. Вася, Вася, він як сидів навпочіпки, так і сидить. Я Вася, Вася, дивлюся, а в нього пів черепа нема, а далі в погребі дим".

"Без дружини взагалі тяжко"

У лікарні чоловік дізнався, що його дружина Світлана загинула у погребі. Він залишився сам з двома синами. Свою дружину Сергій згадує кожного дня і сумує. Більше одружуватись чоловік не хоче, адже впевнений, що ніхто не зможе замінити для нього Світлану.

"Без дружини взагалі тяжко. Вона і кричала на мене, і лаялася, але все робив для неї. Нині тільки починаєш цінувати, коли втратив. Мої однокласники, сусіди сватали мене. А я кажу ні, такої жінки я вже не знайду. Поки що я із синами. Якось так", — каже Сергій Палянцев.

Зараз Сергій живе у приватному будинку своїх батьків у Сновську. Тут він провів свої дитячі роки, а потім одружився і переїхав жити до Єліного.

Сергій досі не відновився після поранення, каже, ходити повноцінно він не може. Під час вибуху отримав контузію: не чує на одне вухо та лікує ноги. Одну після поранення в Єліному, іншу — після падіння на кризі в Сновську. Якийсь час він взагалі не міг ходити, тепер пересувається з паличкою не далі будинку. У його тілі досі залишаються дрібні уламки від міни.

Через стан здоров’я Сергій ніде не працює. Проте, каже, неодноразово намагався знайти роботу.

У Сновську чоловік завів невелике господарство: 10 курей. Каже, порається потроху сам та допомагають сини.

"Один не рідний, дружина моя була з дитиною. Я з дев'яти років його виховував і молодший Микита. Один Діма, він у ЗСУ, зараз на реабілітації після поранення. Приїхав, пішов до адміністрації, там документи якісь оформляти".

По сусідству з Сергієм живуть й інші переселенці з Єліного. Чоловік з усіма спілкується, а також постійно підтримує зв’язок з тими, хто зараз залишається в Єліному.

Виїхали майже всі жителі

Староста Тур’янського старостинського округу Олександр Артюшенко каже, з Єліного на сьогодні виїхали майже всі жителі.

"Дві людини залишилось, більшість людей роз’їхались по нашій громаді. В населений пункт Тур’я виїхали, зараз проживають в нас тут 13 сімей. До Сновська виїхали більшість і ще роз’їхалися по громаді. У См’ячі — проживає одна сім’я і в Шкробово проживає ще одна сім’я, також виїхала із села Єліне".

До села Тур’я з сином і онуками переїхала й Валентина Іванова. Її син загинув 1 лютого 2023 року у підвалі в селі Єліне разом зі своїм дядьком та дружиною Сергія.

"Я Васі кажу, що синок поїхали додому у селоТур’я, а він каже: "Завтра приїду з дядьком, з братом. Так вийшло, що не приїхав вже. Там і залишився. Там його й поховали — чотирьох людей зразу", — розповідає Валентина.

Валентина каже, прожила у Єліному майже 50 років та до останнього не хотіла виїжджати, проте через постійні обстріли довелось. Валентину з сином та онуками вивозив сусід. У Тур’ї жінка купила будинок, але через вісім місяців він згорів.

"Тепер живу на бору, зняли квартиру там і живемо. Хата холодна. Купити нема за що", — каже Валентина.

У Сновську зараз проживають 1 320 внутрішньо переміщених осіб, розповідає міський голова Сновська Олександр Медведьов. З них 425 приїхали у березні-квітні 22-го з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. 895 — з Чернігівщини, зокрема й з прикордонних громад.

"Люди виїхали з населеного пункту Єліне з надією, що дай Боже все закінчиться, і більшість людей повернеться і буде жити там. Тому за потреби люди приїжджають, забирають деякі речі, в кого може залишилося трохи дров, у когось там сіно залишилось. Тобто вертаються, але не на постійне проживання, а щоб забрати якісь речі та вернутися назад", — каже Олександр Артюшенко.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело